03 травня, 2010

Чи потрібні науково-практичні конференції у школі?

Можливо, комусь це нагадає гру маленьких дітей в "дочки-матери" - не за віком, тому несерйозно. Але за 10 років проведення таких конференцій в школі, я зрозуміла - це добра репетиція дорослого життя, здобуття значних навичок роботи з літературою, ресурсами Інтернету. Випускники школи вміють планувати зміст своїх робіт в залежності від запитів замовників та наявності допоміжних матеріалів, готують без проблем мультимедійні презентації своїх доповідей, тобто покидають стіни школи конкурентноспроможними для реалізації своїх життєвих цілей.
Маю великий доробок з даної теми і радо поділюсь з колегами.

Про парадокси, гексафлексагони та неможливі фігури

Завжди цікавилась математичними парадоксами. Але ніколи не думала, що захоплюся ними, відкривши нові можливості їх використання. Виявляється лист Мебіуса - найпримітивніша топологічна фігура, з якою можна ознайомити учнів.
А флексагони? Це щось неймовірне і неможливе! До речі термін "неможливі" зараз використовують художники нових напрямків у мистецтві. Якщо бажаєте отримати задоволення від споглядання неймовірних картин, а також своїми руками зробити гексафлексагони (невже не цікаво, що ж воно таке?), то завітайте на сайти

А також пропоную авторську презентацію «Парадокси. Гексафлексагони»
Моїм учням дуже сподобалось!

Педагогічні роздуми

Не секрет, що успіх нашої педагогічної діяльності в найпершу чергу залежить від розумових здібностей учнів, від їх вміння і бажання вчитися.
Недаремно народи Півночі говорять: «Якщо подарувати людині одну рибину, то вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві - буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя». Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і умінь, старанності, сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку. Тому свою задачу я вбачаю у навчанні дітей самостійно отримувати знання, у розвитку їх розумових здібностей.
Проблема, над якою я працюю – «Розвиток розумових здібностей учнів засобами математики та в позаурочній діяльності». Вважаю, що мені пощастило в житті на зустрічі і спілкування з людьми. Лоповок Л.М та Осинська В.М. в інституті, Мартиненко В.П. та Сльозкіна О.Є. в школі дали мені можливість зрозуміти, що для вчителя найважливішими є дві речі:
1.               Ти повинен сам знати і вміти дуже багато;
2.               Ти повинен переконати учнів, що твої знання і вміння – те, що їм потрібне в житті.
Я ніколи не вимагаю від своїх учнів того, чого не вмію сама, тому мені також доводиться весь час вчитися – роботі на комп'ютері , створенню мультимедійних презентацій, які використовую при викладанні предмета, спілкуванню в Інтернеті тощо.
Діти повинні бачити любов вчителя до свого предмету, його захоплення ним. Мені дуже подобається той розділ математики, який має загальну назву «Цікава математика». З нього я починаю роботу на кожному уроці в молодших класах. Як результат – учні самі шукають і готують до уроку цікаві задачі ( бо хочеться знайти таку, яку не розв'яже навіть вчитель). В позаурочній діяльності з предмету я знаходжу теми, які б змогли здивувати учнів – «Парадокси», «Лист Мебіуса та його різновиди»,«Неможливі фігури в картинах художників».
При викладанні програмового матеріалу основна моя мета – показати учням наскільки легко вивчати математику за допомогою складання опорного конспекту. Аналізуючи навчальний матеріал, пропонуючи свої варіанти конспекту, учні розвивають абстрактне і логічне мислення, вміння коротко формулювати свою думку, а отже – розвивають свої розумові здібності. Головна задача вчителя - відчути втому дітей, перевести їх увагу в іншу площину для релаксації і відновлення сил. Важливо вчасно підтримати тих учнів, у яких з’явились тимчасові труднощі у засвоєнні матеріалу.
Для заохочення дітей добре використовувати дослідження рівня розвитку уваги, пам'яті та мислення, які проводяться психологічною службою школи. Порівняльний аналіз результатів кожного учня на початку та наприкінці навчального року часто підтверджує тезу « Добре працював – отримав добрі результати» і вказує вчителю проблеми кожної окремо взятої дитини.
Учні з високими розумовими здібностями, з великим бажанням працювати додатково реалізують свої амбіції в роботі наукового товариства «Інтелект». В якості координатора цього товариства я проводжу аналіз обраних тем, даю рекомендації щодо повноти розкриття тем, оформлення робіт та якісної підготовки виступів, організовую проведення конференцій. З певністю можу сказати, що наукове товариство дає навички роботи з науковою літературою, ресурсами Інтернету, вчить учнів формулювати свої думки, планувати роботу. Ці навички стають їм в пригоді під час навчання в вищих навчальних закладах.
Математика завжди була складним і не надто улюбленим предметом. Зараз вона переживає не найкращі часи, перейшовши до розряду допоміжних предметів, але без її логіки, абстракції, узагальнень та систематизації не може існувати жодна наука. Тож незабаром ми знову згадаємо вічний афоризм: «Математика – цариця всіх наук».